Село Верхня Стинава розташована на південний захід від районного центру, міста Стрия, на віддалі 27 км., в крайньому міжгір’ї Карпат. Межує Із селами Орів, Зимівки,Улично,Довголука,Нижня Стинава, Верхнє Синьовидне.

В історичних писемних документах про нього вперше згадується у

1382 році. Однак є підстави вважати, що село Верхня Стинава засновано раніше, можливо навіть за княжих часів.

Про час відкриття школи в селі не збереглося жодних даних, в пи­семних джерелах згадується, що в селі (Верхня Стинава) в 1889 році був один клас. В 1909 році-2 класи з українською мовою навчання, і навчалась 210 дітей, в 1935 р. -3 класи, і навчалось 214 дітей. В кінці 19 ст, учи­телем працював Александр Рудавський.

На початку 20 ст. вчителями були Броніслав Потер і Топольницький.

В 1939 році в селі було відкрито семирічну школу. Під час німецької окупації (1941-1944рр.) працювали тільки початкові класи. В селі було приміщення школи, яке складалося з двох класних кімнат і квартири для вчителів. Це при­міщення побудоване на початку 20 ст.

В 50 роках 20 ст. незмінними вчителями школи було подружжя Яросла­ва Аполінаровича і Степанії Юстинівни Менцінських. Вони навчали два кла­си в першу і два класи в другу зміни. На цей час в селі не було медпунк­ту, тому Я.А.Менцінський надавав населенню медичну допомогу. Особливо ця допомога була важливою при травмах, одержаних під чає нещасних випадків.

Все своє життя Я.А. Менцінський провів в селі, аж до 1957 року. У цьому ж році він виїхав у м. Стрий, потім у с. Зимні Води біля Львова,де по­хоронив свою дружину. Своє життя закінчив у Канаді біля своїх трьох дочок, не доживши кілька років до свого сторіччя.

Після визволення наших земель від німецько-фашистських загарбників в школі знову відкрились старші класи. Не було педагогічних кадрів. На допомогу направлялись вчителі східних областей України.

Однією із них у Верхньостинавську школу із Кіровоградської області в 1946 році прибула Пришва Марія Данилівна. Вона вийшла заміж за місцевого вчителя Дмитровича Миколу Григоровича в 1948 році, вони весь час працювали в школі. Він з 1944 року по 1977 рік, вона - з 1946 р. по 1984 р.

В I950 році побудовано нове приміщення школи. В селі В.Синьовидному розібрано житловий будинок,перевезено у В. Стинаву і протягом літа була побу­дована школа.

В 1960 році школа реорганізується у восьмирічну і в 1961 році ви­пускає перших своїх восьмикласників.

Директором В. Стинавської школи до 1952 року був Менцінський Я.А., завучем - Слободян Й.Г.Далі директором стає Слободян Й.Г. Посада завуча ліквідується,тому що утворюються класи-комплекти. Директорами В.Стинавської школи були:

Луцик Д.В. (1955-1959рр.), Паукевич P.С. (1959-1976рр.), Рінило І.Д. (1976-І980рр.), Тяско В.І. (1980-1983 рр.), Дейнікевич В.І. (1983-І985рр.), Василик Ф.П. (1985-199Ірр.), з 1991 року директором школи працює Хомишин С.В.

За останні 20 років (І969-І989рр.) щорічно в середньому закінчу­вали 8 класів 22 учні. Всі випускники завжди трудовлаштовувались. Серед ви­пускників школи є багато вчителів,інженерів,лікарів,юристів і інших спеціалістів.

З 1960 року при школі працював консультаційний пункт районної заочної школи. Працююча молодь здобувала середню освіту без відриву від виробництва. В 1988 році було випущено останніх одинадцятикласників.

В кінці жовтня 1989 року почали розбирати старе приміщення школи, а в листопаді друге нове приміщення. Школа розташувалася в приміщенні сільської ради, клубу. Навчання проводилося у дві зміни. Чотири класи нав­чалися в приміщенні сільської ради і три - в приміщенні клубу. Два класи (З і 4) навчаються в другу зміну. На місці старої школи планується будівництво нової школи. Одне тільки питання було тоді: за який час дітвора буде навчати­ся в новій школі?

1990 рік характерний тим, що почалося відродження України. 14 бе­резня

1990 року над районною радою в м. Стрию було піднято синьо-жовтий прапор. В жителів села пробуджувалась національна свідомість. Вчителі і учні почали відвідувати церкву. В школі почалось викладання релігії.

В 1991 - 92 навчальному році в школі було 113 учнів, працювали 22 учителі. Продовжувалось будівництво нової школи і вже 29 грудня 1991 року вона була здана в експлуатацію, але ще не було її відкриття.

Сталося так, що в селі парафіяни розділилися на дії конфесії: православну і греко-католицьку. Викладання релігії в школі проводив священик православної конфесії. Віруючі греко-католицької конфесії поскаржились в районний відділ освіти, і як результат завідуючий відділом освіти В. Кушпір видав розпорядження від 26 лютого 1992 року такого змісту:

"Відділ освіти Стрийської районної державної адміністрації забороняє

проводити навчання дітей катехизації у В.Стинавській неповній середній

школі у зв’язку з наявністю на території села двох конфесій".

Священик православної громади Марків навчав дітей катехизації поза школою до 1993 року. Після нього став служити отець Микитюк Яромир. І з цього часу не ведеться вивчення релігії серед дітей православної громади. Діти греко-католицької громади взагалі не вивчали катехизації.

1992-93 н. рік. На початку навчального року в школі числилось 116 учнів і

19 учителів. Цей рік був знаменний тим, що 1 вересня відбувалось відкриття приміщення нової школи.

Однак між конфесіями не було згоди. Греко-католицька громада хотіла, щоб разом із православною було проведено це свято. Але остання цього не бажала. Тому вже не проходила урочиста частина свята, учні не виступали з концертом.

1 вересня 1993 року заступником директора школи був призначений Еліяшевський В.Н.

1995-96 н. рік. На початку навчального року було 132 учні, 19 учителів. Цей навчальний рік школа працювала по створенню історико-краєзнавчого музею села, написанню історії села. Вчителі і учні збирали відповідні матеріали: знаряддя праці, предмети побуту, одяг, фотографії, спогади старожилів тощо. Всі ці матеріали відповідно оформлялися і розміщувалися в приміщенні музею.

І ось 25 квітня історико-краєзнавчий музей села в школі відкрито. Це святе було приурочено районній нараді директорів шкіл, яка проходила в школі. Екскурсоводами в музеї були учні 8 класу Василик Галина та Скрипець Василь. Треба відмітити, що вони дуже змістовно та виразно ознайомили присутніх з історією села, побутом, знаряддям пращі, звичаями і традиціями його жителів. На підсумковій нараді директори шкіл району і сам керівник райвно Кравець Ф.М. схвально оцінили результати роботи директора школи Хомишина С.В. та вчителів по створенню, оформленню та використанню музею.

З 1 вересня 2005 року учні школи почали вивчати християнську етику.

Головною метою школи є забезпечення реалізації права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти. Відповідно до мети поставлені головні завдання - це забезпечення реалізації права громадян на загальну середню освіту, формування і розвиток соціально зрілої, творчої особис­тості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної само­свідомості, підготовленої до професійного самовизначення, а також ство­рення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство. Саме над цими завданнями по досягненню поставленої мети працює колектив НВК «Верхньостинавський ЗНЗ І-ІІ ст. – ДНЗ» в кількості 20 чоловік, станом на 1 січня 2017 р. З 20 педагогічних працівників 17 мають вищу освіту, 3 - середню спеціальну За результатами атестації 5 вчителі мають вищу кваліфікаційну кате­горію,

6. - першу, 3 – другу, 3 - категорію спеціаліст, 3 – 9 тарифікаційний розряд. 1 вчителеві присвоєно звання "Старший вчитель " - це Хомишин Л.В.. Як свідчать наведені вище статистичні дані, педагогічний колектив володіє високою теоретичною, фаховою підготовкою, великим педагогічним стажем. Вчительський колектив проводить плідну і результативну роботу, нав­чаючи і виховуючи 4 учнів нашої школи. При школі є дошкільний Навчальний заклад. З 2016 року на посаді директора НВК працює Король Наталія Іванівна.

Всі діти шкільного віку, які проживають на території Верхньостинавської сільської ради, охоплені навчанням і здобувають середню загальну освіту. На протязі останніх років педколективом школи ведеться напо­леглива робота у покращенні навчально-виховного процесу, підвищенні знань учнів, над забезпеченням Державного стандарту освіти, впроваджень нових технологій в навчальний процес.